Облицювання стін

Облицювання стін Якщо у вас немає досвіду облицювальних робіт, рекомендуємо поекспериментувати з яких-небудь невеликою ділянкою, наприклад, виклавши захисний екран у кухонної мийки. При виконанні плиткових робіт у такому разі знадобляться наступні інструменти: різак; зубчастий шпатель для нанесення клею; праску для шліфування країв плитки; розшивання для швів; гумовий шпатель для заповнення швів; рівень; рулетка; відро; губка. Про інструменти, які тут згадані вперше, буде розказано у відповідному місці. Необхідні матеріали: плитка; бордюрна плитка; декоративні бордюрні і герметизуючі пластмасові вставки; комплект кутових і торцевих плиток; хрестики формування швів (у кількості в 1,5 рази більшому, ніж плиток); клей; затирка для швів. Розрахунок необхідної кількості плитки. Потрібно накреслити план стіни, обчислити її загальну площу і з неї відняти площу ділянок, які не потрібно облицьовувати. Потім, виходячи з кількості плиток, що укладаються на 1 м 2, потрібно визначити їх необхід моє кількість. Оскільки відходи при роботі неиз бажаних, плиток варто купувати більше розрахункової кількості на 5%. Якщо викладаються ділянка має загальний малюнок, то поступають так. План стіни креслить ся на папері в клітку, причому кожна клітина відповідно ствует одній плитці. На цей план плитка за плит кою наноситься малюнок олівцем, після чого ескіз обводять фломастером і при укладанні плиток руковод ствуют цим кресленням. Розмітка. При облицюванні таких невеликих поверхонь, як стіни у ванній або бризкозахисний екран кухонного миття, роль опорних планок грає край ванни або стільниця раковини. Кладку плиток ведуть від центральної лінії, проведеної по стіні; це дозволяє уникнути зайвих неповних плиток, що псують вигляд. Щоб по краях не вийшли вузькі зазори, потрібно визначити, чи розміщувати плитку прямо по центральній лінії або по обидві її сторони. Той чи інший варіант вибирають, викладаючи плитку всуху або заміривши відповідну довжину з урахуванням 2-міліметрових швів. Процес облицювання мийки зображений на рис. 100. Посередині стінки за допомогою рівня (а) проводять вертикальну лінію, потім укладають ряд плиток (б). Якщо отриманий у стіни зазор дуже вузький, треба пересунути першу плитку, центруючи її по лінії (в). Розмітка перед облицюванням ванної показана на рис. 101.

Роботу з облицювання стін навколо ванни треба планувати так, щоб будь-які нецілі плитки припадали на кут. Якщо необхідно, кордон облицювання можна зрушити за край ванни, щоб з протилежного боку не було занадто вузьких проміжків. Ділянка стіни над раковиною (екран) розмічають так (мал. 102): на стіні проводять центральну лінію і вибирають варіант кладки - зверху лінії або в стороні від неї. Краї облицювання не варто заводити надто далеко за раковину, де у плитки не буде опори.  Кладка (рис. 103). Клей наносять на стіну і рівною кромкою зубчастого шпателя рівномірно розмазують по робочому дільниці (а). Потім зубчастої кромкою шпателя шар клею причісують до товщини 2-3 мм на ділянці близько 1 м 2 (б), після чого в клей укладають ущільнювальну вставку (якщо вона є), а потім акуратно з натиском ставлять на місце першу плитку (в). Перевіривши правильність положення першої плитки, встановлюють прокладки-хрестики і укладають другий плитку (г). У процесі укладання періодично необхідно перевіряти площинність поверхні за допомогою рівня (д). Облицювання керамічною плиткою стін великих площ. Інструменти: п ріспособленія для різання плитки; повірочна (дорожня) лінійка; праску для шліфування країв плитки; пила для кераміки; шпателі для клею і затирочного складу; рівень; рулетка; молоток; відро. Матеріали: плитка, бордюрна плитка; декоративні накладки для бордюрів і зовнішніх кутів; плитка для закладення широких проміжків або ущільнюючі Рис. 103. Кладка плитки. накладки; клеї; склад для затирання швів; опорні рейки і цвяхи їх кріплення. Розмітка має особливо важливе значення при облицюванні великих поверхонь. Не рекомендується використовувати в якості бази плінтуси або наличники, які можуть розташовуватися нерівно, в результаті чого кладка виходить косою. Перш за все потрібно провести базову горизонтальну лінію, задану правильний напрямок рядам плитки. Базова лінія проводиться горизонтально за допомогою лінійки й рівня над підлогою по всьому периметру кімнати на висоті, трохи меншій розміру плитки (див. рис. 104). Якщо висота лінії виявиться більше, її треба провести повторно. Далі приступають до розмітки приміщення. Перш за все за допомогою перевірної лінійки відкладають по вертикалі в цілих плитках відстань між базовою лінією і всіма сантехнічними та іншими висновками і розмічають місця укладання нецілих плиток. Потім коректують висоту базової лінії так, щоб не псувати вигляд нецілим плитками, наприклад, на верхній межі облицювання над ванною; таким чином, знову проводиться базова лінія по всьому периметру кімнати. Уздовж цієї нової лінії і прибиватимуться опорні рейки. Таким же чином визначається розташування плиток по горизонтальному напрямку. Стіни треба розмічати так, щоб не було різаних плиток біля вікон і на зовнішніх кутах. Якщо все-таки десь доведеться різати плитку на обох краях облицювання, то на такій стіні знаходять і відрізняють середину стіни - для того, щоб ширина нецілих плиток була однакова на протилежних краях стіни. Останній етап розмітки - по схилу визначають і розмічають вертикальну межу облицьовується поверхні. По ній прибиваються вертикальні опорні рейки.

Кладка плитки (рис. 105). Після розмітки базової лінії готують рейки: у них забивають цвяхи (а в стіну - дюбелі) з інтервалом 300 мм, причому вістря повинне ледь виступати з протилежного боку рейки (/). Рейки встановлюють під базову лінію й прихоплюють їх цвяхами до стіни. Природно, цвяхи до кінця забивати не потрібно-ве дь рейки потім доведеться знімати (2). Крайові ділянки, де будуть клеїтися нецілі плитки, відзначають вертикальною лінією (по ній проходить кордон останнього стовпця цілих плиток) і по ній прибивають вертикальну бічну рейку (3). На ділянку площею 1 м 2, що примикає до кута, утвореного рейками, наносять клей і наклеюють першу плитку, а наступні - горизонтальними рядами (4). Завершивши облицювання в межах, визначених рейками, дають клею годину, щоб схопитися, після чого лезом ножа очищають стики між рейками і плиткою (5). По завершенні цієї процедури рейки знімають, розмічають і відрізають плитки для крайових ділянок і приклеюють їх туди (6).  Дещо складніше виробляти кладку в незручних місцях. Рекомендуємо поступати таким чином (рис. 106). У внутрішніх кутах неповні плитки однієї стіни кладуть гранню на плитки інший (/). На зовнішніх кутах декоративну вставку укладають в клейову подушку, плитки ж встановлюють попарно (2), можна поступити інакше, не використовуючи допоміжних елементів на кшталт вставок: горизонтальні плитки просто укласти зверху на вертикальні (3). Плитки-вставки, більш важкі, ніж звичайні, на час схоплювання клею потрібно прикріпити до сусідок липкою стрічкою (4). Укоси вікон облицьовували після облицювання стін. Неповні плитки з обох сторін вікна повинні бути однакових розмірів (5). Верхній горизонтальний укіс вікон облицьовували в останню чергу. Настінні плитки треба клеїти так, щоб вони трохи заходили за край віконного отвору. Плитку на час сушіння клею треба підтримати клейкою стрічкою (б). Труднощі виникають і при кладці плитки вздовж складних контурів - у раковин, труб тощо, що вимагають проведення в плитці криволінійних вирізів. Розмітку таких вирізів треба робити по кожній плитці окремо, хоча, оскільки згадані деталі симетричні, за одним шаблоном можна розмітити дві плитки. Для проведення цієї роботи потрібно виготовити паперовий шаблон: аркуш паперу з розмірами плитки нарізають з одного боку смужками шириною 10 - 12 мм. Шаблон притискають до фігурної деталі так, щоб нарізана сторона повторювала контур. Шаблон по вигину фіксують клейкою стрічкою (рис. 107). Використовують шаблон так (мал. 108): по ньому розмічають виріз на плитках (1); ріжуть плитку; при кладці плитки зі складним вирізом слід збільшити шар клею (2). Виправлення дефектів. 1. Плитка вище (нижче) сусідніх (рис. 109). Її треба відразу ж видалити, підчепивши ножем і намагаючись не зачепити сусідні (1), після чого зі стіни і цієї плитки соскребают весь клей, наносять новий його шар (клейову подушку) і укладають плитку на колишнє місце врівень з іншими плитками (2). Сповзання плитки вниз викликається відсутністю підходящої опори. З такої ситуації єдиний вихід - почати всю роботу спочатку, не чекаючи, поки підсохне клей. Класти плитку треба тільки на добре підготовлену поверхню і не поспішати - робити не більше 4-5 рядів за один захід. Відновлювати роботу можна не раніше, ніж через 12 годин. Нерівний рез часто виходить через недосвідченість сти працюючого. Розрізання плитки необхідно виконувати з натиском одним рівномірним рухом на себе так, щоб різак прорізав глазур. Закладення швів. Коли клей висохне, потрібно закласти шви між плитками. Стик із суміжною поверхнею не заповнюють, а ущільнюють акриловим або силіконовим герметиком, коли тиральний розчин затвердіє. Робиться це тому, що еластичний шар герметика здатний компенсувати можливий зсув плиткових рядів. Отже, порядок затирання швів наступний (мал. 110): на облицювання накладають тиральний розчин, яким за допомогою гумового шпателя швидко заповнюють межпліточние зазори (1). Надлишки розчину перуть вологою губкою, досить часто промиваючи її. Зазори повинні бути заповнені розчином повністю, без жодних дірок (2). Як тільки розчин починає схоплюватися, використовуючи пластмасову розшивку, швам надають форму (3). Нарешті, шов між плиткою і іншою поверхнею, наприклад, суміжною стіною або ванною, заповнюють герметиком (4), На закінчення розглянемо таку непросту операцію, як фігурне різання плитки, про яку вже згадувалося вище. Часто її виробляють шляхом скусування плитки кусачками часто вздовж лінії розмітки. Однак набагато легше цю операцію проробляти пилкою для керамічної плитки. Пила з алмазним покриттям дозволяє швидко і акуратно робити фігурні вирізи. При укладанні навколо труб плитку слід розрізати і в кожній її частині зробити симетричні вирізи. Перед різкою плитку потрібно, закривши глазуровану поверхню тканиною, надійно зафіксувати. Ось деякі варіанти (рис. 111). Кутовий виріз у плитці робиться наступним чином: спочатку плитку притискують до однієї сторони виступає деталі і фломастером наносять на неї мітку (1), потім точно так само наносять позначку, відповідну іншій стороні деталі. За цих позначок під прямим кутом проводять лінії розрізів (2). Зафіксувавши як слід плитку, пилкою вирізують розмічений куточок (3). Плитку навколо труби розмічають, визначивши центр вирізу і відзначивши його, після чого плитку по одній з ліній розрізають на дві частини (4). Склавши половинки плитки разом, розмічають виріз, обводячи фломастером відрізок труби того ж діаметра (5). Іноді доводиться плитку свердлити. Роблять це на невеликих обертах копьевідние свердлом і через клейку стрічку (6).