Реклама
Цікаво

Пішохідні тунелі і переходи



  Пішохідні тунелі і переходи Однією з найважливіших транспортних проблем великих міст є впорядкування пішохідного руху шляхом створення спеціальних пішохідних шляхів. Ці шляхи повинні бути ізольовані від транспортних засобів, зручні й доступні для населення і покликані забезпечувати зв'язок з усіма елементами інфраструктури міста. Наземний перехід, незважаючи на спеціальні заходи щодо забезпечення безпеки пішоходів (розмітка, острівці безпеки, чіткі вказівники, світлофорне регулювання, огорожі на тротуарах) повної безпеки пішоходів не гарантує. Крім цього, наявність наземного переходу впливає на швидкісний режим транспортних засобів, безперервність руху, підвищення рівня шуму вздовж магістралі. Тому нерідко застосовують пішохідні переходи мостового, тунельного (рис. 2.21) і підмостового (рис. 2.22) типів. Пішохідний перехід тунельного типу має такі переваги перед мостовим: менша висота підйому і опускання пішоходів, відсутність проміжних опор, що знижують видимість траси, а також захист пішоходів від впливу шкідливих газів, що виділяються автомобілями, і від несприятливих погодних умов.

Пішохідні тунелі і переходи

Пішохідні мости гірше вписуються в архітектурний ансамбль міста, нерідко виникають труднощі з розміщенням сходів з моста. У теж час, пішохідні тунелі не утрудняють проїжджу частину дороги і легше здійснюється їх зв'язок з наземними та підземними спорудами. Пішохідні тунелі і переходи в містах споруджують: - на магістралях з безперервним рухом транспорту; - на перехрестях, примиканнях або розвилках вулиць і доріг, на великих площах, де інтенсивні транспортні потоки ускладнюють вільний і безпечний рух пішоходів в од ном рівні з транспортом; - у місцях найбільшого тяжіння пішохідних потоків (біля станцій метрополітену, залізничних, авт о-, аеровокза лов, торгових центрів, видовищних підприємств, стадіонів, пар ков і т.д.); - у складі великих транспортних розв'язок; - при перетині в межах міста наземних ліній залізниць, метрополітену або швидкісного трамвая; - при перетині висотних або контурних перешкод. На вулицях швидкісного руху, лініях швидкісного трамвая і залізницях підземні пішохідні переходи влаштовують з інтервалом 400-800 м, на магістральних вулицях безперервного руху - з інтервалом 300-400 м У великих містах споруджуються підземні пішохідні переходи в різних рівнях. Їх розміщують поблизу великих транспортних вузлів (вокзалів, аеропортів та інш.), Торговельних і адміністративних центрів. Нерідко пішохідні тунелі будують не тільки в містах, але і на трасах позаміських автомобільних і залізниць, на станціях і перегонах, для перетину невеликих висотних і контурних перешкод. У деяких приморських курортних містах влаштовуються пішохідні тунелі в комплексі з ліфтовими підйомниками. Планувальні рішення підземних пішохідних переходів залежать від топографічних і містобудівних умов. У плані пішохідні тунелі намагаються розташовувати перпендикулярно до напрямку проїзду.

Якщо поблизу від проектованого переходу є станція метрополітену, то розташування тунелів поєднують із входом на станцію. При перетині швидкісних доріг, автомагістралей, ліній залізниці, висотних і контурних перешкод влаштовують поодинокі пішохідні тунелі лінійного типу (рис. 2.23). Якщо ширина тротуарів на ділянці вздовж магістралі недостатня для пропуску пішоходів, то підземні переходи можуть трассіроваться уздовж магістралі, з відгалуженнями для входу і виходу. Крім того поодинокі тунелі лінійного типу проектуються на перехрестях автомагістралей і на площах, розташовуючись у напрямку головних пішохідних потоків. Часто на перехрестях та площах проектують мережа пішохідних тунелів у вигляді примикають один до одного, що перетинаються і розгалужуються коридорів або замкнутого контуру (рис. 2.24, а).

При інтенсивному автомобільному і пішохідному русі, у разі переважання прямих пішохідних потоків, передбачають систему з чотирьох тунелів за двома напрямами (рис. 2.24, б). У разі переважання пішохідних потоків в діагональних напрямках тунелі можуть влаштовуватися по Х-образної схемою (рис. 2.24, в). На великих транспортних розв'язках пішохідні переходи споруджують у загальному комплексі з транспортними тунелями. На великих площах, де сходяться більше чотирьох великих магістралей і вулиць, влаштовують центральний розподільний пішохідний зал (рис. 2.25), до якого примикають окремі підземні коридори, які ведуть до тротуарів, зупинок громадського транспорту, станціях метрополітену, торговим та адміністративним будівлям.

Спорудження центрального залу дозволяє рівномірно розподілити пішохідні потоки і розмістити в ньому магазини, кіоски, торговельні лотки, кафе, ресторани, рекламні вітрини та стенди. Глибина закладення пішохідних тунелів призначається мінімально можливою з урахуванням розташування підземних комунікацій та особливостей рельєфу місцевості. Для зв'язку пішохідного тунелю з денною поверхнею необхідно передбачити спеціальні сходи, що підрозділяються, залежно від глибини закладення тунелю, рельєфу місцевості, містобудівних рішень та інтенсивності пішохідних потоків, на: - сходові; - пандусні; - ескалаторні; - ліфтові; - комбіновані. При глибині закладення тунелю менше 3-3,2 м влаштовують сходові сходи з уклоном не більше 1:3,3, що розміщуються на тротуарах і в перших поверхах будівель.

При глибині закладення тунелю більше 3,2 м під кутом 30 ° влаштовують ескалатори, що переміщаються зі швидкістю 0,5-1 м/с- У всіх пішохідних переходах зводять пандуси (рис. 2.26) з ухилом не більше 60% о і шириною не менше 1 м, або накладні пандуси на сходових сходах для підйому і спуску дитячих та інвалідних колясок (рис. 2.27). В останні роки, для збільшення пропускної здатності пішохідних переходів, у них все частіше влаштовують рухомі тротуари (траволатори).

Мінімальні габарити пішохідного тунелю у просвіті повинні складати: висота 2,5 м, ширина 3 м. Входи і виходи можуть розташовуватися по кінцях тунелів і в проміжних перетинах як по напрямку тунелю, так і перпендикулярно або під кутом до його поздовжньої осі. Можливий пристрій входів у пішохідні переходи безпосередньо на тротуарах, у перших поверхах та підвалах будинків або суміщеними з іншими підземними спорудами (станціями метрополітену, автостоянками, підземними комплексами, тощо) (рис. 2.28).

При перетині магістралей, що мають декілька проїзних частин, біля зупинок громадського транспорту, авт о-і залізничних вокзалів і т.п. пішохідні тунелі можуть мати проміжні входи і виходи. У пішохідних тунелях потрібно передбачати додаткові приміщення для розміщення електротехнічних пристроїв, водопровідного вводу, водовідливної установки, пристроїв з обігріву сходових маршів і зберігання прибирального інвентаря, а також для обслуговуючого персоналу. При проектуванні автотранспортних і пішохідних тунелів необхідно враховувати, що вони є важливим елементом єдиного містобудівного комплексу і мають відповідати сучасним напрямкам і тенденціям в області архітектурно-просторової композиції, бути пов'язані з міською забудовою і плануванням, максимально розвантажувати міську територію, мати виразний просторовий образ. У першу чергу це вимога пред'являють до рампи-вим ділянкам, порталів і наземним павільйонів, вентиляційним кіоскам та іншим фрагментами підземних споруд, що мають безпосередній зв'язок з міською архітектурою.

Пішохідні тунелі і переходи

Пішохідні тунелі і переходи

Пішохідні тунелі і переходи

Пішохідні тунелі і переходи

Copyright © 2015. Всі права захищені. Копіювання матеріалів припустиме лише з посиланням на наш сайт