Реклама
Цікаво

Правила закріплення віконних блоків у стінах



  Правила закріплення віконних блоків у стінах Найбільшу складність при вирішенні питання про закріплення віконного блоку представляють вікна з ПВХ. Високий коефіцієнт температурного розширення ПВХ в поєднанні з малою загальною жорсткістю рами за рахунок відсутності з'єднання внутрішніх армуючих елементів між собою по кутах, обумовлюють необхідність більш продуманого їх кріплення в порівнянні з вікнами інших систем. Для монтажу вікон використовують спеціальні монтажні пластини або дюбелі (рис. 9.13).

Правила закріплення віконних блоків у стінах

Через кріпильні елементи вітрове навантаження, що сприймається вікном, передається на непрозорі ділянки зовнішніх стін. При цьому вибір типу кріплення визначається конструкцією примикає ділянки стіни. Виходячи із закономірностей формування температурних полів (див. розділ 9.2.1), установка вікна повинна проводитися в теплій зоні зовнішнього огородження, для того, щоб уникнути промерзання віконних укосів. У залежності від розташування утеплювача в стіні або від прийнятого способу додаткового утеплення укосу (рис. 9.10-9.12), віконна коробка може безпосередньо примикати як до твердого матеріалу - цегли, бетону й т.п., так і до легкого пористій утеплювача. Як дюбель, так і монтажна пластина забезпечують можливість вільної зрушення віконного блоку при його нагріванні-охолодженні, викликаному зміною температур зовнішнього повітря. При нагріванні віконного блоку і, відповідно, збільшення його розмірів в більшу сторону; монтажна пластина (поз. 4, мал. 9.13) згинається, а закріплені в стіні анкери (поз. 5, рис. 9.13) працюють на висмикування. Дюбель (поз. 3, мал. 9.13) працює на висмикування при охолодженні вікна, що супроводжується зменшенням його розмірів. При цьому забезпечується можливість вільної зрушення віконного блоку при його температурному розширенні вздовж власної осі дюбеля. Більш потужні, в порівнянні з монтажними пластинами, дюбелі добре працюють на вигин, і, відповідно, краще сприймають вітрове навантаження. Проте, при такому способі кріплення, вікно може примикати тільки до твердого матеріалу.

Враховуючи, що утеплювач в конструкції стіни розташований, як правило, ближче до зовнішньої поверхні, вікно, що закріплюється, за допомогою дюбелів, неминуче повинна бути зміщена углиб у бік приміщення, що призводить до додаткового затінення светопроемов. Приклад такої установки зображений на рис. 9.18 (розділ 9.2.4). Вікна з ПВХімеют велику кількість необхідних точок кріплення, в яких встановлюються кріпильні елементи. На рис. 9.14. наведена схема кріплення, прийнята як загальне правило більшістю фірм-виробників профілів з кроком закріплення, рівним 700 мм.  Рис. 9.15. Нижній вузол примикання вікна з ПВХ до зовнішньої стіни: 1 - алюмінієвий відлив, 2 - герметизуюча стрічка для зовнішньої гідроізоляції, 3 - кріплення шурупами, 4 - додатковий тримач при ширині відливу> 150 мм, 5 - заздалегідь стисла ушютнітельная стрічка (ПСУЛ), 6 - монтажна піна, 7 - монтажна пластина, 8 - анкери Слід зазначити, що при встановленні дюбелів в нижню горизонтальну частину вікна, виникає ймовірність потрапляння дощової води в стіну (через нещільність в зовнішньому контурі ущільнення і наскрізні отвори, просвердлені в коробці, під дюбель). Тому в нижній частині вікно необхідно закріплювати тільки за допомогою анкерів (рис. 9.15).

Правила закріплення віконних блоків у стінах

Правила закріплення віконних блоків у стінах

Copyright © 2015. Всі права захищені. Копіювання матеріалів припустиме лише з посиланням на наш сайт