Похило-поворотна фурнітура для вікон з пвх
Похило-поворотна фурнітура для вікон з пвх Розглянемо принцип комплектації вікна найбільш поширеної в даний час поворотно-відкидний фурнітурою. На рис. 7.11 показаний комплект поворотно-відкидний фурнітуридля вікна з ПВХ системи Siegenia-AUBI FAVORIT Si-line KF3. Форма вікна - прямокутна. Всі елементи, що входять у комплект, з'єднуються по периметру вікна в єдиний механізм, який утворює замкнуту силову конструкцію, рівномірно розподіляє постійні (вітер, власна вага стулки) і короткочасні (ураганні пориви вітру, зусилля, прикладені при відкриванні-закриванні) навантаження, що виникають при роботі фурнітури. За рахунок замкнутого контуру механізму здійс-нюється рівномірний притиск стулки до рами по всьому периметру вікна. Замикання здійснюється в окремих точках, розташованих з певним кроком, і званих точками замикання. Максимальна відстань між точками замикання залежить від типу профілю, і більшістю виробників систем фурнітури приймається рівним 800 мм для вікон із ПВХ і 1000 мм для вікон з дерева. Розглянемо схему функціонування похило-поворотного механізму, представлену на рис. 7.12. Перш за все відзначимо, що в принципі роботи сучасної фурнітури закладена схема передачі руху від ручки до точок замикання по периметру вікна за допомогою тяг, оснащених запірними цапфами. Для відкриття вікна необхідно управляти трьома групами механізмів: 1) ножиці кронштейном, 2) відкидним запором і 3) запірними цапфами. Управління здійснюється від головного приводу через кутові передачі за рахунок плоских тяг. Рухливі тяги розташовуються усередині фурнітурного паза під верхньою планкою, нерухомо закріплюється на профілі. Цей принцип зберігається однаковим для всіх виробників, хоча при цьому кожна система має і свої відмітні особливості.
Вихідним будемо вважати положення вікна, відкритого в режимі обертання. При цьому ручка знаходиться в горизонтальному положенні. Для того, щоб закрити вікно, необхідно причинити стулку і перевести ручку (поз. 1), встановлену на основному приводі (поз. 27), з горизонтального положення в нижнє вертикальне. При цьому рух передається через систему плоских тяг на запірні цапфи, що призводить до їх усунення. Зміщуючись разом з тягами, запірні цапфи входять у зачеплення із запірними пластинами (зачепами) (поз. 31), що встановлюються на рамі в проектованих точках притиску, і притискають стулку до рами, забезпечуючи необхідну стиснення віконного ущільнювача. Рух від ручки на запірні цапфи передається по контуру вікна через прямий кут за рахунок верхнього (поз. 18, 30) і нижнього (поз. 26), кутових перемикачів. Основний привід і кутові перемикачі, так само як і всі інші елементи контурного механізму, з'єднані між собою за допомогою стрічкових передач, виконуваних у вигляді зубчастої гребінки на кінці кожного елемента. Місця з'єднання елементів фурнітури між собою надалі будемо називати конструктивними вузлами сполучення. Для перекладу вікна в нахил необхідно перевести ручку у верхнє вертикальне положення. У цьому випадку в рух приводяться не тільки запірні цапфи, а й інші елементи фурнітури. Рух від ручки через основний привід і верхній кутовий перемикач передається на ножичний кронштейн (поз. 20). Ножичний кронштейн роз'єднується, що призводить до звільнення стулки в районі верхньої петлі, як показано на рис. 7.13, несуча частина якої має складну конструкцію і утворюється декількома елементами (поз. 4 +8 +2). Стулка, таким чином, у верхній площині залишається з'єднаної з коробкою тільки за допомогою обмежувальної верхній частині ножничного кронштейна. Одночасно з передачею руху вгору, нижня запірна цапфа, що встановлюється на відкидному запорі (поз. 19), входить в зачеплення з пазом в відкидний запірної пластині (поз. 32), яка встановлюється на рамі внизу. Таким чином створюється вузол нахилу, що забезпечує першу точку опори для стулки у відкинутому положенні. Друга точка опори створюється в нижній петлі (дет. 9 +14 +13 +15), сконструйованої з декількох елементів таким чином, щоб забезпечити функцію не тільки повороту, але і нахилу.