Корисни поради
Цікаво

Сховища шкідливих і радіоактивних відходів



  Сховища шкідливих і радіоактивних відходів Крім зберігання рідких і газоподібних агресивних хімічних речовин, підземні виробки нерідко використовуються для поховання промислових та радіоактивних відходів. Це пов'язано з тим, що підземні сховища мають ряд безсумнівних переваг з точки зору забезпечення безпеки зберігання агресивних середовищ у порівнянні з аналогічними наземними спорудами. З цією метою використовують масиви міцних необводнених гірських порід зі слабкою водопроникністю (граніти, базальти, діабази, габро, гнейси), а також масиви глин і кам'яних солей. Найбільш оптимальним є використання відпрацьованих шахт і копалень з видобутку корисних копалин, розташованих у масивах скельних вивержених нетріщинуватих гірських порід на глибині понад 1 км (мал. 2.110). Незважаючи на те, що під впливом радіації відбуваються зміни фізико-механічних властивостей гірських порід, знижується стійкість масиву по відношенню до зовнішніх впливів, підвищується рівень радіоактивності, знижується стійкість бетону по відношенню до хімічної агресії і виникає можливість хімічного і радіоактивного забруднення

Сховища шкідливих і радіоактивних відходів

підземних вод, тим не менш, згідно Шкалою подій на АЕС, розробленої і діє в МАГАТЕ, при підземному розміщенні ядерних енергоблоків рівень екологічного впливу знижується, приблизно, на три порядки в порівнянні з традиційними АЕС, що розташовуються на поверхні. Для зберігання відпрацьованого ядерного палива можуть використовуватися сховища басейного типу. На рис.2 2.111 наводиться схема такого сховища обсягом близько 2000 м3. Загальна довжина споруди - близько 70 м, довжина басейнів близько 60 м, ширина - близько 3 м, глибина - близько 6 м. Конструктивно сховище являє собою дві прямокутні камери, облицьовані зсередини сталлю. Відпрацьоване паливо зберігається в ємностях під захисним шаром води. На рис.2 2.112 представлена ??принципова схема підземної споруди, призначеного для тривалого зберігання ядерних енергетичних установок морських суден. Найбільшу небезпеку при тривалому зберіганні радіоактивних відходів представляють: можливість мимовільної некерованою ядерної реакції, що супроводжується підвищеними температурою і тиском на конструктивні елементи споруд, пожежами, вибухами.

Сховища шкідливих і радіоактивних відходів

Все це тягне за собою викиди радіоактивних матеріалів на поверхню і підвищення радіоактивності в районі, прилеглому до сховища; можливість витоку радіоактивності без виникнення некерованих ядерних реакцій. Причинами цього можуть бути: нарушеніе_гідроізоляціі при зберіганні рідких радіоактивних відходів або проникнення в сховище грунтових вод, порушення ізоляційних властивостей конструкцій тощо; природні та техногенні аварії: урагани, шторми, зсуви, обвали, сейсмічні дії, помилки персоналу, падіння космічних тіл і літальних апаратів, диверсії і т.п. У зв'язку з вище перерахованим при проектуванні і будівництві підземних АЕС і могильників радіоактивних відходів приймається, що кріплення або обдєлка споруди повинні сприймати більше половини силових, радіаційних та термічних навантажень, включаючи екстремальні, що виникають при аварійних ситуаціях. Оптимальна глибина закладення таких споруд визначається умовою довготривалого забезпечення геоекологічної та радіаційної безпеки ядерного об'єкта. Застосовувані будівельні матеріали повинні служити надійною і довготривалої біологічної захистом від радіації. Для цього можна використовувати полімербетон, армополімербетони й просочення скельної породи полімерами [Барбакадзе, Муракамі-ми, 1989]. Ці матеріали забезпечують надійність роботи системи споруда - вміщає масив і володіють підвищеною несучою здатністю, водонепроникністю, корозійною стійкістю і довговічністю (рис. 2.113).

Сховища шкідливих і радіоактивних відходів

Copyright © 2015. Всі права захищені. Копіювання матеріалів припустиме лише з посиланням на наш сайт