Закладення бетонної основи малоповерхового будинку
Закладення бетонної основи малоповерхового будинку Роботу з визначення конструктивного рішення фун даментов розглянемо на прикладі прив'язки проекту одноповерхового трикімнатного будинку зі стінами з цегли для Нечорноземної зони (рис. 91). Умовно приймемо, що зовнішні стіни будинку товщиною 51 см виконуються з ефективного (дірчастої або щілинного) цегли, внутрішня несуча стіна товщиною 25 см - з повнотілої цегли, підлоги по грунту - на лагах з теплим підпіллям. Грунти - суглинки з несучою спроможністю 1,5 кг/см2, рівень грунтових вод - 1,3 м від поверхні землі, нормативна (тобто встановлена ??для даного району) глибина промерзання грунтів -1,5 м.
Перш за все визначимо глибину закладення фундаментів. За гідрогеологічним умовами вона повинна бути не менш розрахункової глибини промерзання грунту. Під зовнішніми стінами розрахункова глибина промерзання близька до нормативної. Під середньою стіною грунт не промерзає, тому глибину закладення фундаменту можна прийняти на 50-70 см нижче планувальної позначки підпілля. Визначивши глибину закладення фундаментів, бачимо, що їх підошва під зовнішніми стінами (за нинішньої позначки землі) також, як і підлога підвалу, знаходиться нижче рівня грунтових вод. Оскільки це ускладнює та облаштування фундаментів, і надалі - експлуатацію підвалу, доцільно планувальну відмітку навколо будинку і підлогу в будинку підняти. Так, якщо рівень землі навколо будинку підвищити на 30 см, а підлога в будинку розташувати на 60 см вище за цю позначку, то це дозволить зменшити глибину відриваються під фундаменти ям і траншей до 1,2 м замість 1,5 м і при цьому позбавитися від води і необхідності зміцнювати земляні укоси, більш раціонально використовувати вийнятий грунт і, влаштовуючи підсипку грунту навколо будинку, надійно захистити фундаменти від дощових та паводкових вод (рис. 92).
підвалу, а підошву на 15-20 см розширити всередину. Це підвищує поперечну стійкість стін підвалу і дозволяє влаштувати більш надійну гідроізоляцію. Фундаменти в перетині V-V вирішуються аналогічно. Перетин VI-VI. Стіна підвалу в цьому місці не промерзає, тому робимо її прямий, а товщину приймаємо кілька більшої товщини середньої стіни будинку, тобто рівною 40 см сушіреніем внизу до 60 см. Перетин VII-VII. Стіна підвалу тут також не промерзає і несе лише цегляну перегородку. Її товщина повинна визначатися з урахуванням бічного тиску грунту, в даному випадку умовно приймається рівною 25 см. Перетин VIII-VIII. Грунт в цьому перерізі не промерзає, тому підошву фундаменту можна розташувати на 50-70 см нижче рівня підпілля, проте краще її обперти на материковий (незайманий) грунт. Верх фундаменту робимо шириною 30 см, а низ розширюємо до 50 см. Перетин IX-IX. Фундамент під піч закладається на тій же глибині, що в перетин VIII-VIII; його розміри в плані приймаємо відповідно до габаритів печі. Після визначення конструктивних перерізів стрічкових фундаментів слід перевірити їх несучу здатність у найбільш навантаженому місці, наприклад у перерізі III-III. Тут, крім тих навантажень, які є в перетинах I-I і II-II, на фундамент спирається також частина перекриття та даху веранди і ганку. Загальне навантаження, що діє на 1 пог. м підошви стрічкового фундаменту в цьому перерізі (приблизно 5 т), дорівнює сумі навантажень від снігу, даху, горищного перекриття, зовнішньої стіни будинку, веранди, а також навантаження від маси самого фундаменту. При опорної площі 1 пог. м фундаменту в цьому перерізі, що дорівнює 5800 см2 (100x58 см), тиск на грунт складе 0,9 кг/см2. Очевидно, що і в інших місцях стрічкові фундаменти будуть мати питомий тиск на грунт в межах допустимого. Розглянемо тепер на прикладі того ж будинку конструктивне рішення і роботу стовпчастих фундаментів, що встановлюються з монолітного залізобетону. Стіни підвалу і фундаменти під піч і середню стіну залишимо без зміни. Накреслимо план стовпчастих фундаментів і їх перетину (мал. 94).
