Звукоізоляція віконних блоків і можливості її збільшення
Звукоізоляція віконних блоків і можливості її збільшення Вище були розглянуті теоретичні положення стосовно заповнення віконних блоків, тобто безпосередньо до світлопрозорої частини - склінню. З незначною похибкою можна говорити про те, що всі описані вище закономірності можна й до не відчиняються глухим вікнам, які не мають нещільностей. На роботу вікна, що в значній мірі впливають такі фактори як тип віконного ущільнення і, відповідно - його притиск, що забезпечується системою фурнітури. На рис. 5.6 для порівняння наведені розрахункова частотна характеристика для одинарного скла, товщиною 6 мм і характеристика того ж скла, але встановленого в розсувний системі холодного скління, отримана експериментальним шляхом.
З рис. 5.6 добре видно, що теоретичні розрахунки свегопрозрачних конструкцій, засновані виключно на розгляді роботи заповнення, що не можуть з достатньою точністю характеризувати звукоізоляційні якості віконного блоку в цілому. А дані, наведені на рис. 5.7, говорять про те, що заповнення одного і того ж отвору вікнами, що мають різне відкривання, може дати дуже велику різницю у звукоізоляції (6 Дб в індексі Rw). З малюнка видно, що щіткове повітропроникне ущільнення, яке встановлюється в розсувних вікнах між рухомою і глухий частинами, різко погіршує роботу віконного блоку на найбільш чутних середніх частотах, за рахунок чого відбувається значне падіння його звукоізоляційних якостей в порівнянні з поворотно-відкидним вікном. Як показують дані експериментальних досліджень, вікна з двокамерним склопакетом не мають практично ніяких переваг з точки зору звукоізоляції перед однокамерним. Оскільки в двокамерному склопакеті середнє скло, як правило, розміщено посередині між крайніми стеклами, це скло не тільки не дає зростання звукоізоляції, але й може навіть знизити її, оскільки в такій системі відбувається підвищення резонансної частоти f0 (формула (5.9)) у порівнянні з однокамерним склопакетом, до значень, максимально наближених до області найкращою чутності. Так, однокамерний склопакет 4-12-4 має резонансну частоту 250 Гц, а двокамерний 4-12-4-12-4 - 300 Гц. При цьому індекс ізоляції Ra двокамерного стеююпакета 4-12-4-12-4 складає всього лише 28 Дб. Значно більш високі результати по вікнах, що має три скла, можна отримати шляхом установки додаткової стулки з одинарним склом. Таке рішення застосовується більшістю виробників дерев'яних вікон у Фінляндії, а також реалізовано окремими виробниками профільних систем з ПВХ. У такому вікні за рахунок різниці повітряних проміжків між склом можна отримати оптимальну точку для частоти f0, що може дати значення індексу ізоляції Ra порядку 33 ... 34 дБА. Конструкція такого вікна показано на рис. 5.8 а. Це значення може бути підвищений до 39 дБА за умови збільшення повітряного проміжку між стулками, однак при цьому вікно буде вже дуже дорогим (рис. 5.8 6).
